На Щиті додому повернулись Герої, що загинули виконуючи завдання в тилу ворога.

Максим Михайлов «Непийпиво», 32 роки.
Юрій Горовець «Святоша», 34 роки.
Тарас Карпюк «Тарасій», 38 років.
Богдан Лягов «Аполлон», 19 років.

Вони виконували найскладніші задачі війні - диверсійну та підривну діяльність в лігві ворога.

Вони загинули за нас з вами, за нашу спільну Перемогу, яку здійснять саме ті, хто сьогодні б'єтся за неї на Фронті.

Про місце, день і час поховання Героїв, ми оголосимо окремо.

Героям Слава!

«Один із найбільш цікавих епізодів для мене – це пригода, довжиною в осінь на водосховищі в районі Енергодару. Ми не були професіоналами чи надзвичайно підготовленими бійцями, але були звичайними авантюристами, у хорошому сенсі слова, які були готові брати і виконувати різні завдання. Ми просто подумали: чому ми не можемо плавати і заходити в тил до ворога?

І справді – після деякого успіху ми відчували себе «владиками морів». Ми навіть не вміли всі плавати на човнах, але навчилися, і згодом спеціалісти, професіонали, чи берегова охорона, коли бачили, в яких погодних умовах ми виходили у воду, то говорили, що ми хворі, або що це нереально і тд. А ми мінували дороги, робили вогневі нальоти на узбережжя, на укріплені позиції, на казарми, в які тільки заїхали мобіки, понад 50 чоловік.

Одного разу навіть ледве не поцупили міномет. І всі ці водні пригоди, як виявилося з часом, були досить таки складними і значна кількість підготовлених спеціалістів від них відмовилися, а ми, як звичайні хлопці, взяли і займалися цим. Це був чудовий і загадковий епізод. Згодом, як виявилося, ворог нас бачив чи знав про нашу присутність і перебування, але просто не міг нас дістати.

По суті, ми були простими хлопцями, які брали старі човни 70-х років, які познаходили у місцевих рибалок, і виходили на них виконувати задачі. Насправді, недостачу наших навичок повністю компенсувала відвага і звичайна мотивація».

📍Інстаграм Стоїка

ЕПІЗОДИ ВІЙНИ