Хай буде тут.

Ось я тепер на твоєму місці.

Це такі дрібнички. Але це такі важливі речі.
Цікаво.. чому завжди в моїх відносинах так. Все добре тільки місяць два. І все. Потім я стаю такою. Постійно кричу. Стає мерзотно від присутності. Принужую. І так з кожним. Чому ціную тільки коли втрачаю. Але якщо я знову буду з цією людиною то знову мене буде нудити від неї. Чому я так тримаюсь за минуле в якому мені було боляче?