​​Міжнародне право - це справа, на жаль, довга.

✅ Справедливості хочеться сьогодні і зараз, але сьогодні класний день, оскільки ми, Україна, передали до Міжнародного трибуналу з морського права докази стосовно захоплення Росією наших моряків та суден.

Всім, хто працював над цим, - велика подяка, ми маємо цей позов довести до кінця і виграти, це справа честі для всіх нас. Дуже хочу, щоб крім правової перемоги Росія була змушена заплатити компенсацію і нашим морякам і за судна, які перетворили в хлам.

Перше рішення Трибуналу Росія виконала і відпустила полонених, тепер справа за остаточною перемогою. У всіх сенсах.

Павло Клімкін, керівник європейських, регіональних та російських досліджень UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​Кабінет Міністрів прийняв рішення про розділення Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища на два відомства. Тепер в Україні знову будуть окремі Міністерство енергетики і Міністерство захисту навколишнього середовища і природних ресурсів.

✅ Розділення Мінекоенерго за інших, незмінних умов, не виправить ситуації у сфері відповідальності міністерства.
 
Об’єднання міністерств енергетики та захисту довкілля була ідеєю Олексія Гончарука ще до його приходу у владу. І саме по собі таке об’єднання на є поганим, адже обидві ці сфери тісно пов’язані.

Об’єднання спроможне спростити  врегулювання низки питань ресурсокористування, спільних для обох сфер: енергетики та охорони довкілля. І саме на це й було спрямованим таке об’єднання.

Проте, воно не принесло результату. І головною причиною тут є не форма – одне міністерство чи два, а зміст – яка політика провадиться, наскільки вона продумана, як співпрацюють органи влади у її розробці та імплементації.

Власне брак кадрів та продуманої політики виявились причиною відсутності суттєвого поступу запобіганні новим та вирішенні існуючих проблем.

Звісно, нинішня криза у енергетичному секторі потребує більше уваги та професійних рішень, аніж раніше. Проте, сумнівно, що розділення дасть результати, якщо спосіб розробки та впровадження енергетичної політики не зміниться. У цьому випадку розділення виявиться лише черговим бюрократичним ходом із додатковими витратами на реорганізацію апарату.

Найімовірніше,  розділення існуючого міністерства на два окремих, подібно до того, як це мало місце в Україні раніше, не матиме визначального впливу на ситуації в енергетиці.

Андріан Прокіп, експерт програми «Енергетика» UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​🇺🇸🇭🇰 Повідомлення держсекретаря США Майкла Помпео про те, що Гонконг нібито вже не є автономним регіоном Китаю, викликає більше питань, аніж відповідей.

З одного боку, така заява США свідчить про їхнє визнання "реалій на місцях", з огляду на останні дії центральної влади Пекіна по посиленню контролю за суспільно-політичним життям Гонконга та його інтеграції з материковим Китаєм.

З іншого боку, якщо США більше не визнають Гонконг як автономію КНР, тоді це ставить під загрозу численні програми преференційної торгівлі між США і Гонконгом, які діяли саме на базі того, що місто є автономною від КНР моделлю та економікою, з якою працюють сотні американских компаній на пільгових умовах. Одна лише торгівля між США та Гонконгом минулого року сягнула $ 66 млрд.

Заява Помпео може свідчити, з одного боку, про посилення тиску на Китай у межах їхнього глобального суперництва, частиною якого є конфлікт навколо протестів у Гонконзі. Це суперництво, до речі, посилилося у зв'язку з коронавірусною пандемією.

З іншого боку, призупинення програм пільгової торгівлі для Гонконга під приводом "відсутності автономії" ставить під питання подальші кроки адміністрації Трампа щодо підтримки місцевих протестувальників. Адже це зовсім не допомагає їм, а навпаки, свідчить про те, що США готові не "розкачувати човен" і піти на порозуміння з КНР заради реалізації їхньої торговельної угоди, яку підписали у минулому році.

Зрештою, сам президент Трамп не демонстрував великого інтересу у питаннях Гонконга, і був готовий піти на деескалацію з Пекіном, лише б підписати торговельну угоду та змусити Китай її виконувати. Згідно з договором, вона має почати діяти з січня 2021 року.

Утім, у адміністрації поки що немає єдності щодо подальшої політики відносно Гонконга, який є важливим глобальним фінансовим та економічним хабом, у тому числі для американских корпорацій.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​🇱🇾🇷🇺 Російські найманці в Лівії

Напередодні чимало міжнародних ЗМІ писали про нібито виведення російських найманців приватної військової компанії "Вагнер" з території Лівії.

Зі свого боку, хочу наголосити, що мова йде не про ВИВЕДЕННЯ цих найманців, а про їхню (це десь 1000-1500 бійців) передислокацію з-під міст Тріполі і Тархуна на південь і південний схід.

Цей процес, найімовірніше, є частиною домовленостей між Росією і Туреччиною, які грають активну роль у конфлікті в Лівії. Відвівши найманців, Росія у такий спосіб намагається тиснути на генерала Халіфу Хафтара та його "Лівійську національну армію", яка вже рік безрезультатно штурмує Тріполі, а тижнями зазнала найбільшої за цей час поразки у боях.

Москва намагається змусити Хафтара повернутися до столу переговорів у форматі, який Кремль разом із Туреччиною створили у січні-лютому цього року за підтримки ЄС і ООН, і вже у ході переговорів домовитися з Анкарою про розподілення сфер впливу у Лівії, так, як вони це зробили на півночі Сирії.

Стратегічна ціль РФ - посилити власні політичні позиції у Лівії на тлі послаблення інших "спонсорів" генерала Хафтара - Єгипту, ОАЕ та Саудівської Аравії - в результаті військових негараздів на тріполійському фронті.

У свою чергу, Туреччина, радикально переломивши хід бойових дій під Тріполі, зуміла зацементувати свій вплив у Лівії та продемонструвати готовність до використання військової сили для захисту своїх регіональних інтересів і реалізації амбіцій.

У більш широкому, глобальному контексті, турецька інтервенція під Тріполі свідчить про зростання політичної ваги регіональних країн в умовах вакууму впливу, який з'явився через послаблення ролі США як світового поліцейського та зменшення Вашингтоном залученості у численні регіональні процеси.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

✔️ Як світова пандемія та падіння ціни на нафту вплинули на внутрішньополітичну ситуацію в Росії?

Чи зміг Путін не втратити свій імідж та чого нам очікувати від нього в майбутньому?

🗝 Проаналізуємо ситуацію в Росії разом з Павлом Клімкіним, керівником російських, регіональних та європейських досліджень UIF у сьогоднішньому випуску WHITE HOUSE TALKS ⬇️


https://youtu.be/CZaqxzLqo4g

​​​​💰Міністерство фінансів пропонує провести суттєві зміни в оподаткуванні доходів.

Питання об'єднання зарплатних податків обговорюється вже давно.

Питання має кілька контекстів.

По-перше, яка повинна бути ставка? Якщо 30%, то це, ймовірно, занадто багато. Якщо 25%, то потрібно розуміти, що робити з виплатами пенсій.

Я думаю, що Мінфін як консервативна організація розповість, що зміни неможливі і ідеї так і залишаться ідеями. Якщо подивитися на останні ініціативи Гетманцева та інших « слуг», то вони спрямовані виключно на збільшення податкового навантаження.
Тому це - конфлікт базових інтересів ...

Ініціатором змін, з моєї точки зору, може бути тільки Саакашвілі. Але ймовірність їх реалізації вкрай мала.

Данило Монін, експерт економічних програм UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​​​⚡️❗️Вчора 112 ракетних катерів були спущені на воду військово-морськими силами Ісламської Республіки! Так виглядає справжній москітний флот «здорової людини».

Тобто вчора Іран офіційно потіснив Росію у військово-морському потенціалі, зігнавши ту з її законного третього місця!

І ще одне, що варто було б взяти Україні на замітку: кожен з цих нових кораблів був названий на честь загиблого іранського військовослужбовця.

Іраклій Джанашия, експерт з питань безпеки та оборони UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​ 
⚡️Кабмін оприлюднив додаток до держпрограми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусу на 2020-2022 роки.
 
На мій погляд, це один з найбільш адекватних документів Кабміну за останній рік.
 
Документ містить аналіз проблем і викликів, сценарний аналіз. Є реальна комунікація з бізнесом і профільними експертами (в оцінці ситуації, глибини проблем, підготовці рішень брали участь понад 90 організацій). Зрозуміла методологія підготовки рішень.
 
Також наведено пріоритети в реформах:
- Амністія капіталу;
- Податкова реформа (йдеться, ймовірно, ПнВК);
- Підтримка МСБ (Агенство, доступ до фінансування);
- Міжнародний фінансовий центр;
- Розвиток індустріальних парків;
- Підтримка експорту.
 
У презентації Кабміну адекватно, на мій погляд, наведена логіка протидії коронавірусу і підтримка економіці. Зважаючи на ситуацію, наведені пропозиції щодо підтримки українського виробника. Добре прописані секторальні ініціативи.
 
Розумію, що це поки презентація. Робочим документом буде вже Програма Уряду, анонсована прем’єром. Подібного підходу і логіки підготовки рішень в Уряді ще не бачив.
 
Анатолій Амелін, директор економічних програм UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​🇺🇸 Президент США Дональд Трамп відклав саміт G7 до осені й допустив, що запросить на зустріч Росію.

💬 Ідея Трампа запросити Путіна на саміт Великої Сімки мені не подобається. Сподіваюся, що вона не сподобається і Путіну, адже їхати у статусі "запрошеного" для нього очевидне приниження.

Таким чином його повертають у 90-ті, в єльцинські часи, коли Росія також була "запрошеною", потім отримала місце у Вісімці, звідки її викинули. Але Путін може поїхати, і в цьому для нас криється небезпека. Він поїде, якщо вважатиме, що має шанс виторгувати пом’якшення санкцій та повернутися у "світову вищу лігу".

Путін може обставити свою участь ширмою на кшталт саміту постійних членів Ради безпеки ООН, що теж не обіцяє нам нічого доброго, адже обговорення нас за нашою спиною може погано завершитися якоюсь домовленістю, де Україна має лише виконувати визначену їй іншими роль.

Це також означає, що стосовно Донбасу нічого позитивного до цього часу, а насправді до виборів у США, не буде. Поганого може бути багато, від провокацій до ескалації, а позитивного - ні. Все, що відбуватиметься навколо - це свого роду ритуальні танці.

Оскільки саме відмова Меркель поїхати на саміт до США спричинила його перенесення на осінь, потрібно працювати з нею, щоб не було в когось спокуси нас "здати". Вона і Німеччина в цілому зараз основний "драйвер" української тематики у Великій Сімці.

Павло Клімкін, керівник європейських, регіональних та російських досліджень UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​🇺🇸 Протести в США - це не просто про вбивство Джорджа Флойда. Це набагато більш глибинні проблеми, що накопичувалися протягом багатьох років.

Те, що ми зараз бачимо в Штатах, відображає глибоку кризу сприйняття американцями свого життя і країни, на який накладаються невирішені і непроговорені до кінця питання колективної пам'яті та історії.

Ну і на додачу до всього, соціально-економічні наслідки коронавірусного локдауну:

- 39 млн. безробітних (багато хто позбавлений медстрахування);
- трильйони доларів, надрукованих для утримання ситуації;
- безробіття підскочило з 6% до 15% за 3 місяці;
- найбільший з 1987 року обвал фондових ринків;
- обвал світових цін на нафту, які стоять на позначці $ 20;
- просідання ВВП на 5% за 3 місяці, і очікування подальшого обвалу до 15% до кінця року;
- майже 95% в тотальному локдауні на момент середини квітня;
- споживчі витрати населення впали на 8%.

Ну а адміністрація Дональда Трампа за останні 3 роки постаралася, щоб нічого особливо не змінилося, а суспільство наелектризоване до такої міри, що тепер боїться уявити, як пройдуть вибори у листопаді.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

⚡️Сьогодні відбулась робоча поїздка Керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака та Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Берліна.

Що привезла наша делегація до столиці Німеччини та найголовніше - що вони повинні привезти назад до Києва?

Чи зможемо ми вибудувати конструктивний дискурс з найпотужнішою країною Європи?

Поговоримо про це у WHITE HOUSE TALKS з керівником європейських, регіональних та російських досліджень UIF - Павлом Клімкіним ⬇️


https://youtu.be/i4aa4MUBd6E

​​🚬Тютюнові компанії протягом останніх років стабільно входять до десятки найбільших платників податків України.

Разом чотири найбільші виробники сигарет України сплатили до держбюджету 48,879 мільярда гривень.

Деякі українські виробники сигарет входять в ТОП-15 найбільших платників податків країни.

Насправді сума доходів від тютюнової галузі дещо більша, оскільки в ТОП-100
найбільших платників податків входять ТзОВ «ВІННІКІВСЬКА ТЮТЮНОВА ФАБРИКА» (31 місце в рейтингу із сумою сплачених податків близько 1,7 мільярда гривень), ТОВ «Філіп Морріс СЕЙЛЗ ЕНД ДИСТРИБ’ЮШН» з оціночною сумою сплачених податків близько 0,9 мільярда гривень.

Отже, можна стверджувати, що виробництво тютюнових виробів, поряд із видобутком нафти і газу, відноситься до одного з основних джерел податкових надходжень – учасники ринку сплачують як мінімум удвічі більше податків, ніж весь металургійний комплекс країни разом узятий.

З огляду на специфіку споживання, бюджетні доходи від галузі стійкіші від падіння під час кризи – шкідливі звички і залежність від куріння обумовлюють реалізацію даного типу продукції.

🗝Докладніше – у доповіді «Контрабанда. Сигарети» 👇🏻

#reportsUIF

​​⚡️Віцепрем'єр України Олексій Резніков пропонує переглянути Будапештський меморандум.
 
Час від часу починається нова хвиля дискусій навколо Будапештського меморандуму, яка потім «успішно» вщухає. Росія порушувала його ще до 2014 року, згадайте газові війни, що це як не економічний примус, який заборонений Меморандумом. А у 2014 році Росія його знищила остаточно. Вона не збиралася і зараз не збирається його виконувати.
 
Переписувати Будапештський меморандум – кепська справа, з цього нічого не вийде, а от зобов’язання в рамках Меморандуму потрібно використовувати як аргумент для отримання Україною нових гарантій безпеки.
 
Це може бути досягнуто двома шляхами. Перший – гарантії безпеки з боку США та можливо інших держав до моменту вступу до НАТО.

Гарантії безпеки дають лише союзникам, а союзницькі відносини можливі лише між країнами, які поділяють спільні цінності та мають довіру один до одного. Як можна довіряти країні, в якій всі всіх пишуть, а потім зливають, а корупція зашкалює – питання зайве. Тому відповідь проста – отримати гарантії безпеки й статус союзника може Україна, якій довіряють і в яку вірять. Це також стосується й членства у НАТО.
 
Другий шлях – це принципово нова система безпеки, яка може виникнути у майбутньому. Але вона не є ідеальною. Покладатися на цей явно непевний засіб забезпечення нашої безпеки не варто.
 
Тому повертаємося до пункту першого і розбудовуємо власну спроможність захищатися всіма можливими засобами.

До речі, всі ті, хто зараз так багато каже, що нас «здали» звісно в чомусь мають рацію, але забувають сказати, про те, що вони зробили, а головне не зробили для того, щоб країна могла захищатися. Ось цього мені у всіх «дискусіях» про Будапештський меморандум особливо бракує.

Павло Клімкін, керівник програми європейських, регіональних та російських досліджень UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
 

​​​​🇺🇸 Протести у США відображають глибину політичної та ідеологічної кризи, у якій опинилися США, а також масштаби соціально-економічних проблем, що були викликані коронавірусною пандемією.

Хоча у більшості міст США протести не мають насильницького характеру, а завдяки діям поліції та Нацгвардії вдалося припинити мародерство та грабежі на вулицях, в окремих місцях все ще спалахують зіткнення.

Тим не менше, навіть якщо у найближчі дні і тижні протести підуть на спад, і влада відновить контроль над ситуацією, це не означатиме завершення кризи, яка лежить в основі протестного руху:

➡️ криза ідентичностей;
➡️ не врегульовані болісні питання національної історії та колективної пам'яті;
➡️ расова дискримінація;
➡️ заклики до реформування правоохоронної системи;
➡️ зростання соціальної нерівності.

У контексті виборів президента, які мають відбутися у листопаді, згідно останніх опитувань, Дональд Трамп програє Джо Байдену на 10-11 пунктів, і цей відрив поки що зростає.

Публічна відмова міністра оборони Марка Еспера підтримати ідею президента про розгортання військових на вулицях для придушення демонстрацій поглибила конфлікт між Пентагоном та Білим Домом та кинула тінь на запевнення президента у тому, що у влади є план врегулювання ситуації. Проти планів залучити армію виступив і екс-міністр оборони Джеймс Меттіс, який відкрито звинуватив президента у "розколі країни".

Подібні різкі заяви, а також критика з боку кількох сенаторів-республіканців, можуть негативно вплинути на подальші рейтинги президента, у той час як Джо Байден вперше за 2 місяці повернувся до активної агітації, виступаючи з мітингами перед своїми прихильниками.

Утім, у стані демократів також спостерігається певна розгубленість через те, як правильно комунікувати з суспільством у такі важкі часи на тлі масштабних протестів та погромів, та як консолідувати людей в умовах, коли довіра до владних інститутів падає.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​🇧🇾 Лукашенко відправив у відставку уряд Білорусі.

Зміна уряду насамперед пов’язана з виборами, оскільки є певний запит суспільства на зміни.

Зараз є 2 групи: старий електорат Лукашенка, який хоче чогось нового і також заляканий пандемією та економічною кризою. І є достатньо цікава та вже велика група – це, так званий, середній клас. Це така ж група, як і та, що привела Зеленського у другий тур в Україні. У Білорусі вона також є і там дещо ширший запит на модернізацію економіки.

Оскільки обидві групи зараз активізувались на моменті збору підписів на підтримку кандидатів у президенти і зростає протестний настрій, то заміна уряду була прогнозована.

Йдеться про те, що Лукашенко змінює уряд, залишаючи ключових «реформаторів» - достатньо відомих людей середнього класу, авторитетних міністрів, чиновників, залишаючи чи підвищуючи їх. При цьому ж, прибираючи людей старого покоління. Тож Лукашенко відповідає на запит суспільства на модернізацію.

Він розраховує відтягнути від протестних настроїв частину середнього класу, адже вони мають гроші і досвід самоорганізації. Лукашенко хоче перетягнути їх хоча б на нейтральну позицію. Друга частина з вірогідністю в 90% відбудеться під час презентації Лукашенком своєї програми, де, швидше за все, буде сказано, що вона розроблена новим урядом і багато у чому спрямована на модернізацію держави.

Та говорити, що зараз починаються швидкі реформи у Білорусі, я б не став, адже сказати - ще не означає зробити.

Новому уряду доведеться приймати непопулярні рішення під час кризи. Лукашенку це вигідно у будь-якому випадку: якщо реформи будуть успішними, то громадяни будуть завдячувати його ініціативі щодо зміни уряду, якщо ж ні – він з легкістю звинуватить в усьому нових «риночників-реформаторів».

Ігар Тишкевіч, експерт програми «Міжнародна та внутрішня політика» UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​⚡️Поки Міністерство юстиції створює в СІЗО платні VIP-камери, німецький суд відмовляє в екстрадиції підозрюваних в Україну!

Нещодавно у Німеччині Вищий земельний суд Ольденбурга відмовив в екстрадиції в Україну одного з підозрюваних через загрозу недотримання мінімальних стандартів міжнародного права щодо умов утримання в українських тюрмах, у тому числі Європейської конвенції з прав людини.

При цьому, суд не взяв до уваги інформацію української сторони, в якій умови тримання під вартою описувалися в загальних рисах. Натомість послався на доповідь експертів Європейського комітету із запобігання катуванням Ради Європи, які вказували на нелюдські умови утримання ув’язнених в Україні, що принижують людську гідність, за результатами їх візиту ще в 2017 році.

У зв’язку з цим, виникає справедливе питання: невже декілька років не вистачило чиновникам Мін’юсту, щоб виправити ситуацію в українських в’язницях та підготувати вагомі і обґрунтовані аргументи, у тому числі для Німецького суду для підтримки позиції нашої держави? Чи просто всі чиновники зайняті створенням платних VIP-камер та приватних СІЗО?

До-речі, а чи допоможе Мінюсту створення таких VIP-камер в Київському СІЗО та інших установах поліпшити позицію нашої держави в аналогічних справах та чи виграє від цього Україна?

Відповідь на це питання очевидна - ні, адже створення належних умов тримання під вартою відповідно до практики Європейського суду з прав людини - це обов’язок держави для всіх в’язнів, а не лише для тих, хто має фінансову можливість за це заплатити.

Крім того, це пряма дискримінація в’язнів за ознакою майнового стану, що суперечить Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», який набрав чинності у 2012 році.

В свою чергу, ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка була ратифікована Верховною Радою України ще у 1997 році, також забороняє дискримінацію, у тому числі за майновою ознакою. І не складно спрогнозувати позицію Європейського суду з прав людини за скаргами українських в’язнів або їх родичів проти держави Україна.

Шкода, що за всі ці помилки буде розраховуватися держава коштами державного бюджету на сотні мільйонів гривень по програним справам в Європейському суді з прав людини.

Сергій Колесник, експерт програми реформи правоохоронних органів та судової влади UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​⚡️ 5 проблем Президента Зеленського, а значить і наших.
 
У Президента є монобільшість у парламенті, а прем’єра і міністрів він погоджує особисто. Отже, він особисто несе відповідальність за все, що відбувається в країні.
 
Проблема №1 – компетенції. Це той самий ефект Даннінга Крюгера. Коли відсутність компетенцій (наприклад, у держуправлінні, економіці, політиці) не дозволяє адекватно оцінити ситуацію, найняти правильних людей та поставити їм правильні завдання. Топменеджеру не обов’язково мати спеціальні знання. Він завжди може посилити себе необхідними фахівцями. Адже «свита робить короля», але для цього потрібно бути сильним менеджером, який прагне до мети і не боїться посилити себе професіоналами.
 
Проблема №2 – цілі. Володимир Зеленський міг би увійти до числа великих лідерів, які зробили Україну успішною, а українців заможними, якби думав про наступні покоління. У програмі кандидата Зеленського, на жаль, немає, стратегічних цілей. Є важливі, але тактичні завдання, але навіть вони не виконуються, бо немає розуміння того, як їх виконати. У країни так і не з’явилася довгострокова візія та пріоритети, які є одним з атрибутів справжнього лідера.
 
Проблема № 3 – несприйняття критики і залежність від овацій. Напевно, це головна проблема. Заперечення его не дає Зеленському адекватно реагувати на конструктивну критику. Відкидаються хороші ідеї, які пропонують критики.
 
Проблема №4 – кадри. Це проблема виникає з попередніх. Справжній лідер не боїться брати собі в команду сильних менеджерів і людей. Вони роблять його сильнішим. Зеленський міг би бути найкрутішим лідером Європи, якби в команду брав сильних менеджерів і лідерів з баченням, досвідом.
 
Проблема №5 – у Зеленського немає свого Бендукідзе. Всі перераховані проблеми не були б проблемами, якби поруч з Володимиром був наставник, який має бачення й великий управлінський досвід.
 
Майбутнього не знає ніхто, але є очевидні сценарії.
 
1. Основний. Песимістичний. За ним ми йдемо зараз. Зеленський втрачатиме керованість системою. Монобільшість розвалиться. Роль регіональних князьків зростатиме. Для рішень у парламенті все більше будуть проявлятися союзи з проросійськими силами. Разом з падінням рейтингу, звужуватиметься коридор можливостей для Зеленського. Економіка продовжить стагнувати, рівень життя людей падатиме, а за ним буде падати рейтинг Зеленського. Зростатиме рейтинг проросійських сил та ймовірність дострокових парламентських виборів, а за ними і дострокова відставка Зеленського.
 
2. Можливий. Вирішення проблеми починається з її усвідомлення. Зміна Зеленським свого оточення на професіоналів, людей з баченням, досвідом, мотивацією в рази поліпшить якість керованості системи. Так, Бендукідзе свого немає, але можна мати свого колективного Бендукідзе – внутрішній аналітичний центр. Ухвалення довгострокових цілей для України дозволить бізнесу, іноземним інвесторам, громадянам почувати себе комфортніше. Наявність відповідної стратегії знизить хаос в Парламенті та поліпшить комунікації із зовнішніми партнерами. Наявність цілей і оновленої команди для їх реалізації швидко дасть ефект для економіки та людей. А разом з ними і підтримку рейтингів Зеленського.
 
Який сценарій обере Володимир, побачимо найближчим часом. Поки для оптимізму підстав мало.
 
Анатолій Амелін, директор економічних програм UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
 

⚡️Нещодавно до Верховної Ради було внесено законопроєкт №3553, згідно з яким можна буде призивати резервістів без оголошення мобілізації.

Наш експерт розповість, які проблеми та колізії створює цей документ та на що потрібно звернути увагу військово-політичному керівництву.

У сьогоднішньому випуску WHITE HOUSE TALKS - Іраклій Джанашия, експерт з національної безпеки Українського інституту майбутнього👇🏻


https://youtu.be/BLVrFBltAGA

​​⚡️Журналісти Сергій Гармаш і Денис Казанський братимуть участь у засіданнях Тристоронньої контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі як представники ОРДЛО.
 
Запрошення Сергія Гармаша та Дениса Казанського до роботи на майданчику Тристоронньої контактної групи в Мінську – це правильна історія.
 
На прогрес щодо Донбасу це ніяк не вплине. Росії та Путіну це зараз не потрібно, але така імітація процесу і наших зусиль в сто разів краща, ніж російський сценарій з так званою Консультативною радою.
 
Достойні на довіру люди повинні не дати протягнути черговий ляпас у Мінську і, звісно, не дати використати себе як прикриття для якихось «мєждусобойчиків» з РФ. На останнє я б звернув особливу увагу.
 
Павло Клімкін, керівник програми європейських, регіональних та російських досліджень UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​🎓Про колегію МОН та про те, чи будуть проводити ДПА (у вигляді ЗНО) у випускних класах.

Аргументів, чому це конче слід робити, навіть попри епідеміологічну загрозу, кілька.

Меркантильний полягає у тому, що надруковано тестові зошити і на це витрачено бюджетні кошти.

Але наразі більше хочу зосередитися на політичному: мовляв, неможна створювати прецедентів відмови від ЗНО. Він справді істотний і переконливий.Тим більше, з огляду на демарш вузівсього істеблешменту. Але прецеденти, насправді, вже були раніше. Наприклад, для випускників шкіл з окупованих територій. І там теж йшлося про надзвичайні обставини. Але це деталі.

Основне - тим, хто на сьогодні забезпечує якість і доброчесність освіти варто зайняти проактивну наступальну позицію і запропонувати ініціативи, що будуть випереджати "поползновения" тих, хто намагатиметься повернути все так як було до запровадження ЗНО.

Чесний розбір слабкостей і сліпих зон теперішньої системи підсумкового оцінювання буде сильним кроком і дозволить забезпечити життєстійкість системи незалежного оцінювання ще на десятиліття принаймні.

І не менш істотне - трансформація системи вищої освіти: створення спроможних університетів з високою якістю дослідження, навчання, культури доброчесності, які перші мають отримати право набирати студентів відповідно до своєї місії і специфіки.

Микола Скиба, експерт з питань освіти на навичок 21 ст UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

​​🇸🇾 Нинішні протести у сирійських містах необхідно розглядати не як єдине ціле (або частина якогось одного процесу), а як збірну солянку факторів, які змінюються залежно від того, про який регіон або місто йде мова

Наприклад, протестна хвиля, що з перервами спалахує в північному регіоні Ідліб і на окупованих Туреччиною територіях – це одна історія зі своїм набором мотивацій або факторів, а демонстрації в південних сирійських провінціях, підконтрольних владі – зовсім інша.

Протести є наслідком кризи, яка триває вже кілька років. Вона має кілька рівнів:

1. Фінансово-економічний. Сирійська економіка в умовах післявоєнної відбудови колапсує. Ціни на продукти підвищуються, валюта падає, безробіття зростає, а відновлення постраждалих від війни регіонів просуваються повільно і складно. Сюди ж додалася катастрофічна коронавірусна пандемія.

2. Емоційно-символічний. Вбивство Джорджа Флойда в США і поява глобальної протестної хвилі не обійшло і Сирію.

3. Політичний. Остання перетряска сирійських правлячих еліт на тлі фінансових труднощів і звуження внутрішнього ринку, які спонукають головних олігархів воювати між собою для перекроювання повоєнних потоків, додала масла у вогонь.

4. Міжнародний. Санкції США, які посилюватимуть 17 червня, призвели до зубожіння значної частини населення, банкрутства підприємств і банків, а також до удушення сирійської економіки. Обвалення сирійської ліри – наслідок паніки, яка викликана прийдешнім санкційним пакетом, який вдарить по населенню. Сюди ж додалися санкції ЄС, закриті кордони, тиск Туреччини, нестабільність в Іраку і проблеми в Ірані.

5. Своє ОРДЛО. Звичайно, в окремих районах Сирії (зокрема, південна провінція Дараа) варто говорити і про фактор післявоєнної реінтеграції територій. На відміну від північних і центральних районів, на півдні реінтеграція була реально провалена. Це призвело до постійної нестабільності, вбивств і викрадання людей, підпалів врожаїв, невдалої комунікації, сплеску криміналу тощо.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF