📍Кремль більше не вірить, що війна закінчиться швидко
💬Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього у своєму авторському блозі висловив кілька думок про те, навіщо Путіну ідеологія.
🗣️«Я стверджую, що питання, чи є путінський режим ідеологічним, в загальному вигляді позбавлене сенсу. Тому що ранній путінізм (2000-2011) дійсно ідеологією не зловживав, культ Перемоги не педалював, обходився культом особи Путіна і напирав головним чином на геополітику та загальний патріотизм, - пояснює експерт, - Натомість після кризи 2011 року почалося все те, що ми добре знаємо: консерватизм, традиційні цінності, побєдобєсіє, гомофобія, єдиний підручник, меморіальні закони, мілітаризація шкіл. Після 2022 року – те саме в квадраті + «Росія – окрема цивілізація».
На думку, Сергія Громенка, усе це потрібно Росії, тому що Кремль більше не може покладатися на лояльність росіян особисто до Путіна. І саме для того, щоб знову згуртувати народ навколо влади, Кремлю і довелося перейти до пошуку об’єднавчої ідеології. А відколи Київ не взяли за три дні й зрозуміли, що війна надовго, тотальна ідеологізація стала невідворотною.
✍️«Дійсно, важко вмовити одну частину народу вмирати, а іншу – затягувати паски за яхту Абрамовича. Потрібно мотивувати захистом їхніх традиційних задів від зазіхань розпусного Заходу. Тобто дати ідеологію. А ідеологізація = мобілізація.
Важко передбачити, чи дасть це все очікуваний ефект. Можливо, все закінчиться відродженням двомислення за пізньорадянським зразком, а можливо – і спалахом справжнього ентузіазму ранніх радянських часів. Одне можна сказати точно – якщо Кремль розгорнув машину тотальної ідеологізації, то там не вірять, що війна закінчиться швидко, і готуються до тривалого протистояння. Доктрину обложеної фортеці просто так не вводять, бо вхід – рубль, а вихід – два.
Отже, в їхніх очах ця війна надовго. А Путін – як Ленін – узагалі назавжди», - підсумовує експерт.
Більш детально читайте за посиланням👉
💬Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього у своєму авторському блозі висловив кілька думок про те, навіщо Путіну ідеологія.
🗣️«Я стверджую, що питання, чи є путінський режим ідеологічним, в загальному вигляді позбавлене сенсу. Тому що ранній путінізм (2000-2011) дійсно ідеологією не зловживав, культ Перемоги не педалював, обходився культом особи Путіна і напирав головним чином на геополітику та загальний патріотизм, - пояснює експерт, - Натомість після кризи 2011 року почалося все те, що ми добре знаємо: консерватизм, традиційні цінності, побєдобєсіє, гомофобія, єдиний підручник, меморіальні закони, мілітаризація шкіл. Після 2022 року – те саме в квадраті + «Росія – окрема цивілізація».
На думку, Сергія Громенка, усе це потрібно Росії, тому що Кремль більше не може покладатися на лояльність росіян особисто до Путіна. І саме для того, щоб знову згуртувати народ навколо влади, Кремлю і довелося перейти до пошуку об’єднавчої ідеології. А відколи Київ не взяли за три дні й зрозуміли, що війна надовго, тотальна ідеологізація стала невідворотною.
✍️«Дійсно, важко вмовити одну частину народу вмирати, а іншу – затягувати паски за яхту Абрамовича. Потрібно мотивувати захистом їхніх традиційних задів від зазіхань розпусного Заходу. Тобто дати ідеологію. А ідеологізація = мобілізація.
Важко передбачити, чи дасть це все очікуваний ефект. Можливо, все закінчиться відродженням двомислення за пізньорадянським зразком, а можливо – і спалахом справжнього ентузіазму ранніх радянських часів. Одне можна сказати точно – якщо Кремль розгорнув машину тотальної ідеологізації, то там не вірять, що війна закінчиться швидко, і готуються до тривалого протистояння. Доктрину обложеної фортеці просто так не вводять, бо вхід – рубль, а вихід – два.
Отже, в їхніх очах ця війна надовго. А Путін – як Ленін – узагалі назавжди», - підсумовує експерт.
Більш детально читайте за посиланням👉
💡Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього у своєму авторському блозі зазначає, що минулий тиждень виявився показовим у роботі енергосистеми та дещо розвіяв світлі ілюзії.
💨«Легке похолодання дало розуміння масштабу викликів, які постануть перед нами в майбутньому. Утім, проблеми побачили, явно, не всі. У побутових споживачів не було відключень, тому багато хто з них досі не знає реальної ситуації в енергетиці, - підкреслює експерт, - А ситуація така:
1. Імпорт щодня. Минулого тижня практично щогодини відбувався імпорт. Хмарна погода зумовила суттєво меншу генерацію сонячними електростанціями, а низькі температури повітря — вищі обсяги споживання. Звичайно, частина атомних енергоблоків зараз у планово-попереджувальних ремонтах. Але взимку попит буде суттєво вищим, ніж можуть покрити потужності, що зараз у ремонті.
2. Вечірній пік споживання наближається до критичного. Обсяги імпорту суттєво відрізняються протягом доби. О 19:00 щодня потужність імпорту була найвищою та в деякі дні перевищувала 1,4 ГВт за максимально дозволених 1,7 ГВт. Вночі імпорт був мінімальним, а у денні позапікові години – у три-чотири рази менше, ніж о 19:00. Серед усього іншого, це свідчить, що заклики обмежити споживання у пікові години працюють недостатньо. Тобто споживачі або не знають про проблему, або відверто ігнорують її. Хоча дехто й об’єктивно не може скоротити споживання у ці години.
3. Системному оператору доводилось обмежувати промислових споживачів в години пік . Тобто бізнес, який платить реальну ціну за електроенергію і створює додану вартість. А побутовий споживач і далі вважає, що в системі все гаразд.
4. Проте ілюзію безпроблемності вдасться утримувати не довго. У травні, коли почнеться спека, якщо не зміниться культура споживання, в системі будуть суттєві дефіцити. І тоді відключень для усіх не уникнути. Це відчує і бізнес, і населення.
5. А все ж у кого буде менше відключень? Чи для всіх будуть однаково жорсткі графіки? Або ж чиєсь безперебійне енергопостачання має бути в пріоритеті в умовах війни?
6. Може, варто переглянути підхід до пріоритезування відключень в умовах воєнного часу – з побутових споживачів на користь промисловості та бізнесу? У час війни, мабуть, важливо, щоб бізнес працював з якомога меншими перебоями: це і робочі місця, і створення доданої вартості, і робота багатьох підприємств безпосередньо для потреб армії та фронту. Нам потрібно шукати шляхи стимулювати споживачів, зокрема й побутових, змінювати поведінку споживання в умовах дефіцитів».
💨«Легке похолодання дало розуміння масштабу викликів, які постануть перед нами в майбутньому. Утім, проблеми побачили, явно, не всі. У побутових споживачів не було відключень, тому багато хто з них досі не знає реальної ситуації в енергетиці, - підкреслює експерт, - А ситуація така:
1. Імпорт щодня. Минулого тижня практично щогодини відбувався імпорт. Хмарна погода зумовила суттєво меншу генерацію сонячними електростанціями, а низькі температури повітря — вищі обсяги споживання. Звичайно, частина атомних енергоблоків зараз у планово-попереджувальних ремонтах. Але взимку попит буде суттєво вищим, ніж можуть покрити потужності, що зараз у ремонті.
2. Вечірній пік споживання наближається до критичного. Обсяги імпорту суттєво відрізняються протягом доби. О 19:00 щодня потужність імпорту була найвищою та в деякі дні перевищувала 1,4 ГВт за максимально дозволених 1,7 ГВт. Вночі імпорт був мінімальним, а у денні позапікові години – у три-чотири рази менше, ніж о 19:00. Серед усього іншого, це свідчить, що заклики обмежити споживання у пікові години працюють недостатньо. Тобто споживачі або не знають про проблему, або відверто ігнорують її. Хоча дехто й об’єктивно не може скоротити споживання у ці години.
3. Системному оператору доводилось обмежувати промислових споживачів в години пік . Тобто бізнес, який платить реальну ціну за електроенергію і створює додану вартість. А побутовий споживач і далі вважає, що в системі все гаразд.
4. Проте ілюзію безпроблемності вдасться утримувати не довго. У травні, коли почнеться спека, якщо не зміниться культура споживання, в системі будуть суттєві дефіцити. І тоді відключень для усіх не уникнути. Це відчує і бізнес, і населення.
5. А все ж у кого буде менше відключень? Чи для всіх будуть однаково жорсткі графіки? Або ж чиєсь безперебійне енергопостачання має бути в пріоритеті в умовах війни?
6. Може, варто переглянути підхід до пріоритезування відключень в умовах воєнного часу – з побутових споживачів на користь промисловості та бізнесу? У час війни, мабуть, важливо, щоб бізнес працював з якомога меншими перебоями: це і робочі місця, і створення доданої вартості, і робота багатьох підприємств безпосередньо для потреб армії та фронту. Нам потрібно шукати шляхи стимулювати споживачів, зокрема й побутових, змінювати поведінку споживання в умовах дефіцитів».
🗣Ігар Тишкевич, головний експерт з питань вивчення Росії Українського інституту майбутнього, пояснив, у який спосіб не варто повертати громадян на Батьківщину.
❗️Нагадаємо, МЗС України на цьому тижні ухвалило рішення, згідно з яким військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років не зможуть отримати консульські послуги за кордоном.
«Примітно, що в цьому випадку українське МЗС скопіювало торішнє рішення самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, - нагадує експерт, - Він намагався таким чином повернути білоруських політичних мігрантів на Батьківщину. Для білорусів, які виїхали за кордон, паспорти не обновлюють з вересня минулого року. Можна було, звісно, піти ще далі: обмежити угоди з нерухомістю за довіреністю, вказавши, що довіреність може бути виписана лише українським нотаріусом. Те саме по автомобілях. І так далі, як уже зроблено у Білорусі».
💬Ігар Тишкевич припускає, що такі дії, за логікою вітчизняного МЗС, повинні змусити людей, які перебувають за кордоном, звертатися до української держави. В ідеалі – повертатись на Батьківщину. Але виникає резонне запитання: чи справді держава стимулює своїх співвітчизників повернутися в Україну такими нововведеннями? Або навпаки - підштовхує їх до інтеграції та асиміляції до суспільства країн, де вони знаходяться?
«Якщо ви хочете повернути людей, які бояться мобілізації, то, крім батога, потрібен і пряник. Деякі механізми, які стимулюють, а не залякують. Мабуть, вкрай незначна частина біженців-уклоністів (набагато менше ніж 10%) повернеться. Інші спробують легалізуватися за кордоном. І, найімовірніше, ті ж Польща, держави Балтії можуть тим, у кого закінчився строк дії закордонного паспорта, видавати місцеві проїзні документи. Як це робиться щодо білорусів.
І цілком передбачуваним буде, якщо частина української діаспори звернеться з таким проханням до польського чи якогось іншого уряду. І ті держави, які розраховують на українських трудових мігрантів, можуть погодитися на це. У такому разі Україна просто втратить цих людей», - припускає експерт.
На його думку, така ініціатива МЗС виглядає як пошук простих рішень. «У нас словосполучення "прості рішення" стало надзвичайно популярним. Ось тільки просте рішення – не завжди оптимальне. І не завжди працює у довгостроковій перспективі», - підсумовує Ігар Тишкевич.
Більш детально читайте за посиланням👉👉👉
❗️Нагадаємо, МЗС України на цьому тижні ухвалило рішення, згідно з яким військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років не зможуть отримати консульські послуги за кордоном.
«Примітно, що в цьому випадку українське МЗС скопіювало торішнє рішення самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, - нагадує експерт, - Він намагався таким чином повернути білоруських політичних мігрантів на Батьківщину. Для білорусів, які виїхали за кордон, паспорти не обновлюють з вересня минулого року. Можна було, звісно, піти ще далі: обмежити угоди з нерухомістю за довіреністю, вказавши, що довіреність може бути виписана лише українським нотаріусом. Те саме по автомобілях. І так далі, як уже зроблено у Білорусі».
💬Ігар Тишкевич припускає, що такі дії, за логікою вітчизняного МЗС, повинні змусити людей, які перебувають за кордоном, звертатися до української держави. В ідеалі – повертатись на Батьківщину. Але виникає резонне запитання: чи справді держава стимулює своїх співвітчизників повернутися в Україну такими нововведеннями? Або навпаки - підштовхує їх до інтеграції та асиміляції до суспільства країн, де вони знаходяться?
«Якщо ви хочете повернути людей, які бояться мобілізації, то, крім батога, потрібен і пряник. Деякі механізми, які стимулюють, а не залякують. Мабуть, вкрай незначна частина біженців-уклоністів (набагато менше ніж 10%) повернеться. Інші спробують легалізуватися за кордоном. І, найімовірніше, ті ж Польща, держави Балтії можуть тим, у кого закінчився строк дії закордонного паспорта, видавати місцеві проїзні документи. Як це робиться щодо білорусів.
І цілком передбачуваним буде, якщо частина української діаспори звернеться з таким проханням до польського чи якогось іншого уряду. І ті держави, які розраховують на українських трудових мігрантів, можуть погодитися на це. У такому разі Україна просто втратить цих людей», - припускає експерт.
На його думку, така ініціатива МЗС виглядає як пошук простих рішень. «У нас словосполучення "прості рішення" стало надзвичайно популярним. Ось тільки просте рішення – не завжди оптимальне. І не завжди працює у довгостроковій перспективі», - підсумовує Ігар Тишкевич.
Більш детально читайте за посиланням👉👉👉
⚡️Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього у своєму авторському блозі прогнозує можливе найближче перезавантаження української влади. «Якби не війна, то в Україні ще у жовтні 2023 відбулися би парламентські вибори, до кінця 2023 року сформовані коаліція та уряд, і десь зараз ми би вже обговорювали результати ста днів його діяльності. Проте, війна і режим воєнного стану переносять ці процеси у часі.
Водночас, політичний цикл потребує оновлення і владної команди, і плану її діяльності. До кінця весни вірогідно будуть ухвалені низка рішень, які модифікують конфігурацію української влади. Складовими цього будуть стратегія, ресурси і кадри.
💥Стратегічним напрямком залишається європейська інтеграція, у червні очікуємо затвердження переговорної рамки і старт офіційних переговорів про членство. ЄС зі свого боку схвалив український план Ukraine Facility, який є найбільш системним документом розвитку країни. Інші елементи і маяки можна побачити в адаптованій річній національній програмі по НАТО та у меморандумах із МВФ.
Ресурси для дефіцитного військового бюджету виділені через Ukraine Facility, а зараз відбулося нарешті рішення влади США щодо допомоги Україні. В сумі з допомогою від Японії, Канади та інших країн ця ресурсна база дозволяє реалізувати затверджені стратегічні плани.
Кадрове оновлення стартувало, і вірогідно буде продовжене наступного тижня. Зміни у виконавчій владі та правоохоронних органах не будуть відображати політичні наслідки виборів чи ситуацію у Верховній Раді, це скоріше буде часткове врахування побажань надавачів ресурсів. Навряд чи буде сформовано дуумвірат в уряді за зразком двох римських консулів, проте дискусії щодо персоналій продовжуються, а після "засвітки" кандидатів на посади по багатьом з них реалізовані інформаційні та юридичні заходи впливу – з боку різних груп і центрів.
Окремої уваги заслуговує захоплення терміном "перезавантаження органу", цей інструмент рекламують як ліки від усіх хвороб. Хоча, якщо це перезавантаження обмежується вирішенням кадрових запитів без зміни підходів і пріоритетів – то за рік будуть лунати заклики про нові перезавантаження. А це насправді повністю суперечить принципам стабільності, передбачуваності та місцями навіть інституційної незалежності.
Голосування в Раді за складний мобілізаційний закон зібрало 283 голоса, що дає сигнал про готовність до розгляду кадрових питань. Якщо якісь кадри не знайдуть депутатської підтримки – вони можуть отримати статус в.о. після звільнення міністра чи іншого керівника.
❗️І вже оновлена команда працюватиме над вирішенням в тому числі наступних міжнародних завдань – можливої конфіскації російських активів, комплексних переговорів про членство в ЄС, формулювань в резолюції саміту НАТО та Глобального Саміту миру», - підсумовує експерт.
Водночас, політичний цикл потребує оновлення і владної команди, і плану її діяльності. До кінця весни вірогідно будуть ухвалені низка рішень, які модифікують конфігурацію української влади. Складовими цього будуть стратегія, ресурси і кадри.
💥Стратегічним напрямком залишається європейська інтеграція, у червні очікуємо затвердження переговорної рамки і старт офіційних переговорів про членство. ЄС зі свого боку схвалив український план Ukraine Facility, який є найбільш системним документом розвитку країни. Інші елементи і маяки можна побачити в адаптованій річній національній програмі по НАТО та у меморандумах із МВФ.
Ресурси для дефіцитного військового бюджету виділені через Ukraine Facility, а зараз відбулося нарешті рішення влади США щодо допомоги Україні. В сумі з допомогою від Японії, Канади та інших країн ця ресурсна база дозволяє реалізувати затверджені стратегічні плани.
Кадрове оновлення стартувало, і вірогідно буде продовжене наступного тижня. Зміни у виконавчій владі та правоохоронних органах не будуть відображати політичні наслідки виборів чи ситуацію у Верховній Раді, це скоріше буде часткове врахування побажань надавачів ресурсів. Навряд чи буде сформовано дуумвірат в уряді за зразком двох римських консулів, проте дискусії щодо персоналій продовжуються, а після "засвітки" кандидатів на посади по багатьом з них реалізовані інформаційні та юридичні заходи впливу – з боку різних груп і центрів.
Окремої уваги заслуговує захоплення терміном "перезавантаження органу", цей інструмент рекламують як ліки від усіх хвороб. Хоча, якщо це перезавантаження обмежується вирішенням кадрових запитів без зміни підходів і пріоритетів – то за рік будуть лунати заклики про нові перезавантаження. А це насправді повністю суперечить принципам стабільності, передбачуваності та місцями навіть інституційної незалежності.
Голосування в Раді за складний мобілізаційний закон зібрало 283 голоса, що дає сигнал про готовність до розгляду кадрових питань. Якщо якісь кадри не знайдуть депутатської підтримки – вони можуть отримати статус в.о. після звільнення міністра чи іншого керівника.
❗️І вже оновлена команда працюватиме над вирішенням в тому числі наступних міжнародних завдань – можливої конфіскації російських активів, комплексних переговорів про членство в ЄС, формулювань в резолюції саміту НАТО та Глобального Саміту миру», - підсумовує експерт.
⚡️Микола Скиба, експерт з напряму «Освіта» Українського інституту майбутнього UIF запропонував методи вирішення демографічної кризи, яка стає дедалі актуальнішою в Україні.
«Точну кількість населення станом на зараз сказати не можна. Можемо обережно говорити про цифру населення України в 2024 році близько 30 млн або в діапазоні від 29 до 30,5, орієнтуючись на дані міграційної служби», – розказав експерт.
У світі існує такий метод, як перепис населення, але під час війни в Україні він неможливий. Всі інші методи, які зараз використовуються, дають лише приблизне уявлення про кількість населення в Україні.
Експерт зазначає, що на майбутнє є прогноз по ще більшому скороченню населення України. У нас вже давно спостерігається негативний приріст (0,7) та іде скорочення населення. Мінсоцполітики в проєкті демографічної стратегії називає те, що у нас співвідношення становить 1 до 1, тобто на одну людину, яка потребує піклування (пенсіонери, діти) на яку ідуть додаткові витрати (на дошкільну освіту) чи витрати на пенсійне забезпечення іде одна активна людина, тобто та, яка працює. Надалі ця тенденція буде тільки погіршуватися, зазначає експерт, адже в Україні зараз дуже мало людей у віці 15-18 років, які незабаром повинні вийти на ринок праці.
«Це все приводить до висновку, що нам потрібне міграційне заміщення, тобто, ми не зможемо сподіватися на природний приріст населення, навіть за умови настання миру в країні чи гарантії безпеки. Все одно, цих умов буде недостатньо для того, щоб методом народжуваності у нас з’явилася необхідна кількість людей, - розмірковує Микола Скиба, - Питання ще в тому, хто буде працювати до цього моменту? Саме тому ми і говоримо про демографічне (міграційне) заміщення і це лише мова про повернення тих, хто виїхав. Це питання інколи підіймається, але в цілому воно відсутнє на радарах управлінців. Це доволі тривожний сигнал, тому думати про контакти з потенційними країнами-донорами потрібно вже зараз».
Демографічне (міграційне) заміщення необхідне для збалансованого співвідношення на ринку праці – тих, хто економічно активний, і тих, хто потребує піклування. Тобто, для поповнення чисельності населення в Україні необхідно, щоб приїхали освічені, економічно активні, працездатні люди. Також важливо, щоб вони приймали українську культуру.
«Ми маємо говорити, що ми країна різноманіття, ми країна, в якій кар’єру та бізнес роблять люди різного етнічного походження, навіть, різного кольору шкіри, - пропонує експерт, - Також ми говоримо, що Україна - країна можливостей для тих людей, хто хоче розвиватися та навчатися нового. Люди з країн, де немає таких можливостей, де немає розвинених технологій, можуть приїхати в Україну та отримати це. Також можливі міграції через зміни клімату, тобто, з тих країн, де, в силу якихось причин, вони не придатні для проживання. Тоді ми вже маємо комунікувати та пропонувати варіанти, що можуть їх зацікавити».
Як приклад для наслідування, Микола Скиба згадує досвід Німеччини, де входження в професію відбувається через профтех, тобто, це вивчення мови, знайомство з суспільством. Відбувається м’яка адаптація в суспільство через навчання і працю. «Ми також сьогодні маємо дивитися на сферу профтеху саме під таким кутом. Ми маємо пропонувати такі професії, які люди не можуть отримати в інших країнах, і отримання їх в Україні має мати конкурентні переваги. Наприклад, це оператор БПЛа.
Потрібно й надалі розширювати коло таких професій, робити промоцію цьому сектору професійної освіти. І вже тепер думати над залученням людей для збільшення чисельності людей в Україні у 2024 році і надалі.
Звичайно, більш масштабно це можна буде зробити за іншої безпекової ситуації, але готуватися потрібно вже тепер, оскільки потім зробити це буде важче», - пропонує експерт.
Більш детально читайте за посиланням.👉👉👉
«Точну кількість населення станом на зараз сказати не можна. Можемо обережно говорити про цифру населення України в 2024 році близько 30 млн або в діапазоні від 29 до 30,5, орієнтуючись на дані міграційної служби», – розказав експерт.
У світі існує такий метод, як перепис населення, але під час війни в Україні він неможливий. Всі інші методи, які зараз використовуються, дають лише приблизне уявлення про кількість населення в Україні.
Експерт зазначає, що на майбутнє є прогноз по ще більшому скороченню населення України. У нас вже давно спостерігається негативний приріст (0,7) та іде скорочення населення. Мінсоцполітики в проєкті демографічної стратегії називає те, що у нас співвідношення становить 1 до 1, тобто на одну людину, яка потребує піклування (пенсіонери, діти) на яку ідуть додаткові витрати (на дошкільну освіту) чи витрати на пенсійне забезпечення іде одна активна людина, тобто та, яка працює. Надалі ця тенденція буде тільки погіршуватися, зазначає експерт, адже в Україні зараз дуже мало людей у віці 15-18 років, які незабаром повинні вийти на ринок праці.
«Це все приводить до висновку, що нам потрібне міграційне заміщення, тобто, ми не зможемо сподіватися на природний приріст населення, навіть за умови настання миру в країні чи гарантії безпеки. Все одно, цих умов буде недостатньо для того, щоб методом народжуваності у нас з’явилася необхідна кількість людей, - розмірковує Микола Скиба, - Питання ще в тому, хто буде працювати до цього моменту? Саме тому ми і говоримо про демографічне (міграційне) заміщення і це лише мова про повернення тих, хто виїхав. Це питання інколи підіймається, але в цілому воно відсутнє на радарах управлінців. Це доволі тривожний сигнал, тому думати про контакти з потенційними країнами-донорами потрібно вже зараз».
Демографічне (міграційне) заміщення необхідне для збалансованого співвідношення на ринку праці – тих, хто економічно активний, і тих, хто потребує піклування. Тобто, для поповнення чисельності населення в Україні необхідно, щоб приїхали освічені, економічно активні, працездатні люди. Також важливо, щоб вони приймали українську культуру.
«Ми маємо говорити, що ми країна різноманіття, ми країна, в якій кар’єру та бізнес роблять люди різного етнічного походження, навіть, різного кольору шкіри, - пропонує експерт, - Також ми говоримо, що Україна - країна можливостей для тих людей, хто хоче розвиватися та навчатися нового. Люди з країн, де немає таких можливостей, де немає розвинених технологій, можуть приїхати в Україну та отримати це. Також можливі міграції через зміни клімату, тобто, з тих країн, де, в силу якихось причин, вони не придатні для проживання. Тоді ми вже маємо комунікувати та пропонувати варіанти, що можуть їх зацікавити».
Як приклад для наслідування, Микола Скиба згадує досвід Німеччини, де входження в професію відбувається через профтех, тобто, це вивчення мови, знайомство з суспільством. Відбувається м’яка адаптація в суспільство через навчання і працю. «Ми також сьогодні маємо дивитися на сферу профтеху саме під таким кутом. Ми маємо пропонувати такі професії, які люди не можуть отримати в інших країнах, і отримання їх в Україні має мати конкурентні переваги. Наприклад, це оператор БПЛа.
Потрібно й надалі розширювати коло таких професій, робити промоцію цьому сектору професійної освіти. І вже тепер думати над залученням людей для збільшення чисельності людей в Україні у 2024 році і надалі.
Звичайно, більш масштабно це можна буде зробити за іншої безпекової ситуації, але готуватися потрібно вже тепер, оскільки потім зробити це буде важче», - пропонує експерт.
Більш детально читайте за посиланням.👉👉👉
🗣 Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» в Українському Інституті Майбутнього, розкриває ключові аспекти нового Указу, який змінить історичну просвіту в росії.
Указ, виданий Президентом Путіним, що передбачає впровадження обов'язкового вивчення одного загального минулого для всіх росіян.
"Цей Указ - не лише документ, але й важлива ключова точка в історії росії, - зазначає експерт. - Він має потенціал переписати історію з позицій влади та вплинути на свідомість усього суспільства".
💬 Сергій Громенко вважає, що цей крок може викликати значну реакцію у громадськості та серед істориків. "путін намагається зміцнити контроль над історичним наративом та сформувати єдину історичну свідомість, - додає експерт. - Це може мати далекосяжні наслідки для майбутнього росії".
Указ окреслює загрози і виклики, які стоять перед росією: "реабілітація і воскресіння неоколоніалізму, неоімперіалізму і неонацизму", "заперечення чи применшення історичного внеску росії у розвиток світової цивілізації", "негативні оцінки подій та періодів вітчизняної історії, поширення хибних уявлень про росію" та "використання колективним Заходом фальсифікації історії в якості зброї в інформаційній війні".
На думку експерта, для отримання повної картини про цей Указ та його вплив на суспільство, важливо ознайомитися з самим текстом Указу та вивчити його політичний контекст.
Більше інформації та аналізу можна знайти в статті за посиланням 👉👉👉читати статтю
Указ, виданий Президентом Путіним, що передбачає впровадження обов'язкового вивчення одного загального минулого для всіх росіян.
"Цей Указ - не лише документ, але й важлива ключова точка в історії росії, - зазначає експерт. - Він має потенціал переписати історію з позицій влади та вплинути на свідомість усього суспільства".
💬 Сергій Громенко вважає, що цей крок може викликати значну реакцію у громадськості та серед істориків. "путін намагається зміцнити контроль над історичним наративом та сформувати єдину історичну свідомість, - додає експерт. - Це може мати далекосяжні наслідки для майбутнього росії".
Указ окреслює загрози і виклики, які стоять перед росією: "реабілітація і воскресіння неоколоніалізму, неоімперіалізму і неонацизму", "заперечення чи применшення історичного внеску росії у розвиток світової цивілізації", "негативні оцінки подій та періодів вітчизняної історії, поширення хибних уявлень про росію" та "використання колективним Заходом фальсифікації історії в якості зброї в інформаційній війні".
На думку експерта, для отримання повної картини про цей Указ та його вплив на суспільство, важливо ознайомитися з самим текстом Указу та вивчити його політичний контекст.
Більше інформації та аналізу можна знайти в статті за посиланням 👉👉👉читати статтю
Локальна історія
Одне минуле для всіх — в обов’язковому порядку. Путін видав указ про "історичну просвіту" в Росії
Уникнути єдино правильної версії минулого не вдасться нікому.
«Макроекономічний Дайджест України» на травень 2024 року вже на сайті Українського інституту майбутнього
Що таке Макроекономіний дайджест?
Щомісячна рубрика, присвячена макроекономічному аналізу України, який надасть глибокий огляд ключових аспектів економічного розвитку країни протягом останнього місяця. Дайджест висвітлює важливі події та тенденції, що відбулися за цей період, і надасть прогноз їх наслідків для майбутнього
Серед питань, які включені до першого випуску:
➡️Оцінка пакету допомоги від Сполучених Штатів Америки: реальний вплив на економіку України
➡️Аналіз змін у сфері енергетики та їх можливі наслідків
➡️Критичний огляд прогнозів Національного банку України щодо облікової ставки: чому експерти Українського інституту майбутнього не поділяють думку регулятора
➡️Прогноз курсу долара на кінець 2024 року та основні фактори, що впливають на його динаміку
Переходьте ⏩⏩⏩
за посиланням, щоб бути в курсі економічної ситуації в Україні
Що таке Макроекономіний дайджест?
Щомісячна рубрика, присвячена макроекономічному аналізу України, який надасть глибокий огляд ключових аспектів економічного розвитку країни протягом останнього місяця. Дайджест висвітлює важливі події та тенденції, що відбулися за цей період, і надасть прогноз їх наслідків для майбутнього
Серед питань, які включені до першого випуску:
➡️Оцінка пакету допомоги від Сполучених Штатів Америки: реальний вплив на економіку України
➡️Аналіз змін у сфері енергетики та їх можливі наслідків
➡️Критичний огляд прогнозів Національного банку України щодо облікової ставки: чому експерти Українського інституту майбутнього не поділяють думку регулятора
➡️Прогноз курсу долара на кінець 2024 року та основні фактори, що впливають на його динаміку
Переходьте ⏩⏩⏩
за посиланням, щоб бути в курсі економічної ситуації в Україні
Український інститут майбутнього
Макроекономічний дайджест України
травень 2024 року